Украинская Баннерная Сеть
Гендерний вимір екологічної комунікації

 Анотації

Карпенко К.І. Гендерний вимір екологічної комунікації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія і філософія історії. – Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2006.

   У дисертації теоретично обґрунтовано концепцію гендерного виміру екологічної комунікації, соціальна легітимація якого базується на екологічній етиці й ідентифікаційних практиках. Розроблено і упроваджено методологічну програму, яка дозволяє подолати патріархальні стереотипи філософського і повсякденного розуміння ролі чоловіків і жінок у екологічній комунікації, визначено вагомість у цьому процесі біоетики і трансформацій сучасної сім’ї, розкрито значення екофеміністичного дискурсу у поширенні деліберативної демократії, артикульовані основні вимоги партнерської етики щодо екологічних проблем, аргументовано можливість розглядати природу як квазісуб’єкт екологічної комунікації.
   Виходячи з контекстуальної взаємозумовленості екологічної, гендерної і національної ідентичностей в Україні, показано, що демократичний проект дає можливість поєднати в екологічній комунікації традиційні національні та універсалістські норми і цінності, забезпечуючи взаємне визнання значущості чоловіків і жінок у вирішенні екологічних проблем.
   Ключові слова: екологічна комунікація, гендерний вимір, екологічна раціональність, національна ідентичність, екологічна ідентичність, гендерна ідентичність, етика партнерства, толерантність, публічна сфера

Карпенко Е.И. Гендерное измерение экологической коммуникации. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2006.

   В диссертации проведено теоретическое обоснование концепции гендерного измерения экологической коммуникации на основании таких доминирующих структур его социальной легитимации, как экологическая этика и идентификационные практики. Применение дискурс-анализа, принципов системного, контекстуального, кросс-культурного анализа гендерного измерения экологической коммуникации позволило интегрировать методологические подходы коммуникативной философии с идеями экзистенциализма, философской антропологии, постмодернизма, гуманистического психоанализа, социальной герменевтики.
   В диссертационной работе экологическая коммуникация характеризуется как субъект-субъектное отношение, направленное на взаимопонимание и взаимное признание роли её участников в публичном дискурсе об экологической ситуации. В ней обосновываются требования экологической рациональности, которая предполагает критическое соотнесение целей различных сфер человеческой жизни с задачами оптимизации природопользования.
   Эвристический потенциал гендерного измерения проявляется в том, что его актуализация в философском дискурсе и в массовом сознании приводит к осмыслению необходимости формирования реальных партнерских отношений между мужчинами и женщинами. В работе обосновано значение биоэтики и трансформаций современной семьи в этом процессе. Преодоление гендерного доминирования в осуществлении экологической коммуникации связано с отказом от редукции этической рациональности до уровня стратегической. Компромисс, к которому сводится в современных обществах задекларированное политическое и правовое равенство мужчин и женщин, должен уступить место дискурсивно-консенсусному принципу регуляции экологической коммуникации в ее гендерном измерении. Новые общественные движения (экологическое, женское, феминистическое, экофеминистическое) ориентированны против системы, в которой доминируют инструментальные патриархальные ценности, и выступают за возрождение жизненного мира и таких коммуникативных ценностей, как нерепрессивность, толерантность, партнерство в принятии решений об окружающей среде. Исходя из принципа универсализации взаимности, квазисубъектом экологической коммуникации может быть названа также не-человеческая природа.
   Гендерный подход к проблемам глобализации позволяет обнаружить ее “симулятивные” формы, за которыми нередко скрываются модернизированные формы патриархального доминирования, реализуемые путем эксплуатации низкооплачиваемого женского труда и экстенсивного использования природных ресурсов развивающихся стран.
   Исследование контекстуальной взаимообусловленности экологической, гендерной и национальной идентичностей позволило сделать вывод, что потенциал женского мироотношения недооценивался украинским обществом. Он был „законсервирован” в пределах дома, тогда как мужская активность реализовалась благодаря подчинению органического мира. Преодоление этой тенденции связано с оптимальным сочетанием традиционных национальных и универсальных коммуникативных механизмов функционирования экологических норм и ценностей.
   Ключевые слова: экологическая коммуникация, гендерное измерение, экологическая рациональность, национальная идентичность, экологическая идентичность, гендерная идентичность, этика партнерства, толерантность, публичная сфера.

Karpenko K.I. Gender Dimension of the Ecological Communication. – Manuscript.

Thesis for a doctoral degree in Philosophy in speciality 09.00.03 – Social Philosophy and Philosophy of History. – Kharkiv V.N. Karazin National University. Kharkiv, 2006.

   The thesis deals with the gender dimension of ecological communication, which is regarded as a part of the multi-dimensional ecological communication. A theoretical conceptualization of this phenomenon is developed on the basis of ecological ethics and identification practices as most influential means of its social legitimization. Theoretical consideration of this problem shows that in real ecological communication women are often excluded from decision-making process. But the ideal (contra-factual) ecological communication supposes the elimination of gender differences because it is a regulative principle and a horizon of mutual understanding and mutual recognition between men and women in the process of resolving of ecological problems. The innovative methodological program was introduced and approbated. It allows to articulate the main demands of the partner ecological ethics, in which, besides men and women, the nature may be regarded as a quasi-subject of ecological communication.
   On the basis of contextual inter-conditionality of ecological, gender, and national identifications in Ukraine, it was shown that the democratic project gives possibility to combine conventional and post-conventional norms and values in ecological communication.
   Key words: ecological communication, gender dimension, ecological rationality, national identity, ecological identity, partner ethics, tolerance, public sphere.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Гендерний вимір екологічної комунікації

 
< Попередня   Наступна >

Скачати повний текст дисертації


Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!