Украинская Баннерная Сеть
Соціальний механізм відтворення наукової еліти в умовах сучасної України

Анотації 

Омельченко В. В. Соціальний механізм відтворення наукової еліти в умовах сучасної України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2008.

   Дисертацію присвячено розробці концепції соціального механізму відтворення наукової еліти в умовах сучасної України, відповідно до якої діяльність соціальних суб’єктів відтворення (вчених, науково-дослідних, науково-педагогічних колективів тощо) визначається взаємопов’язаними, взаємообумовленими чинниками, які мають об’єктивну та суб’єктивну, зовнішню та внутрішню природу та виявляються на макро-, мезо- та мікрорівні соціальної взаємодії. Як чинник макрорівня розглянуто інтелектуальну міграцію, мезорівня – функціонування інституту вищої освіти, мікрорівня – зміни ціннісних орієнтацій та суттєве зростання соціально-професійних домагань студентської молоді.
   У роботі на основі інтеграції статусно-функціонального, ціннісно-нормативного та меритократичного підходів дістала подальшого розвитку теоретична інтерпретація поняття наукової еліти. Застосування порівняльного аналізу дозволило здійснити подальше розмежування понять і феноменів наукової та інтелектуальної еліти, уточнити їхні спільні ознаки та відмінності. Спираючись на сучасні концепції інтелектуальної міграції, схарактеризовані фактори інтелектуальної міграції, властиві сучасному українському суспільству, та її наслідки для відтворення вітчизняної наукової еліти, виявлені та описані форми інтелектуальної міграції, участь в яких можна розглядати як умову відновлення якісних характеристик та кількісного складу наукової еліти. В роботі виокремлені та схарактеризовані першорядні чинники негативного впливу на функціонування вищої освіти як складника механізму відтворення наукової еліти. Шляхом типологічного аналізу виокремлені та описані групи студентства, які є найперспективнішими з точки зору поповнення наукової переделіти.
   Ключові слова: наукова еліта, відтворення наукової еліти, соціальний механізм відтворення наукової еліти, інтелектуальна міграція.

Омельченко В. В. Социальный механизм воспроизводства научной элиты в условиях современной Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 – специальные и отраслевые социологии – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, 2008.

   Диссертация посвящена разработке концепции механизма воспроизводства научной элиты в условиях современной Украины, в соответствии с которой деятельность социальных субъектов воспроизводства (ученых, научно-исследовательских, научно-педагогических коллективов и др.) детерминирована взаимосвязанными, взаимообусловленными факторами, имеющими объективную и субъективную, внутреннюю и внешнюю природу и проявляющимися на макро-, мезо- и микроуровне социального взаимодействия. В качестве центрального фактора макроуровня рассмотрена интеллектуальная миграция, фактора мезоуровня – функционирование института высшего образования, фактора микроуровня – трансформация ценностных ориентаций и существенное повышение социально-профессиональных притязаний студенчества.
   В работе на основе интеграции статусно-функционального, ценностно-нормативного и меритократического подходов получила дальнейшее развитие теоретическая интерпретация понятия научной элиты. Последняя трактуется как ведущий слой социально-профессиональной общности ученых, состоящий из ученых высшей квалификации, чьи профессиональные результаты значимы для науки, признаны научным сообществом и которые осознают свою социальную ответственность как перед своим социально-профессиональным сообществом, так и перед обществом в целом.
   Анализ функций научной элиты позволил разделить их на выполняемые в масштабах общества и внутри социально-профессиональной общности ученых; на реально реализуемые и потенциальные.
   Применение сравнительного анализа позволило осуществить дальнейшее размежевание понятий и феноменов научной элиты и интеллектуальной элиты, уточнить их общие и отличительные признаки.
   На основе существующих представлений о социальном воспроизводстве и положений концепции социального механизма сформулированы дефиниции категорий “воспроизводство научной элиты” и “социальный механизм воспроизводства научной элиты”.
   Для анализа интеллектуальной миграции как фактора воспроизводства научной элиты в работе использованы положения ряда концепций, обладающих определенным эвристическим потенциалом в контексте изучения данной проблематики, а именно: концепция человеческого капитала, миграционных сетей, трех стадий миграционного процесса, виртуальной интеллектуальной миграции. Описаны причины интеллектуальной миграции в украинском обществе 1990-х – начала 2000-х гг., доказано, что сегодня большинство из них, хотя и в разной мере, сохраняют свою актуальность. На основе нормативного подхода проведен анализ последствий интеллектуальной миграции для различных субъектов данного процесса. Особое внимание уделено анализу последствий внутренней и внешней интеллектуальной миграции для воспроизводства научной элиты, который позволил сделать вывод о том, что позитивный или негативный характер этих последствий обусловлен формой, которую принимает интеллектуальная миграция. В работе подчеркивается, что участие представителей научной элиты в отдельных формах интеллектуальной миграции (мобильности) является важным условием воспроизводства качественных характеристик и количественного состава научной элиты; дается обоснование интеллектуальной реэмиграции как потенциального элемента социального механизма воспроизводства научной элиты в условиях современного украинского общества.
   Среди проблем функционирования отечественной высшей школы выделены и охарактеризованы первоочередные факторы негативного влияния на воспроизводство научной элиты. Учитывая то, в какой мере данные проблемы осмыслены на теоретическом и эмпирическом уровне, а также их значимость для воспроизводства научной элиты, в качестве основных факторов рассмотрена проблема функционирования селективных механизмов на разных этапах продвижения индивида в научную элиту и проблема соответствия состояния вузовской среды современным требованиям профессиональной социализации будущих ученых.
   Применение метода типологизации позволило выделить и описать группу студенчества, представляющую научную предэлиту, а также группы, не являющиеся собственно предэлитой, но перспективные с точки зрения ее пополнения. Практическая значимость разработанной типологии заключается в определении “целевой аудитории”, на которую следует направлять ресурсы, предназначенные для профессиональной социализации в научно-исследовательской сфере.
   Рассмотрение изменений ценностных ориентаций студенчества в качестве фактора микроуровня, детерминирующего функционирование социального механизма воспроизводства научной элиты, позволило сделать вывод об обусловленности “транзитной” модели поведения молодежи в научной сфере индивидуализацией, “приватизацией” ценностного сознания молодежи, революционным ростом ее профессиональных притязаний.
   Ключевые слова: научная элита, воспроизводство научной элиты, социальный механизм воспроизводства научной элиты, интеллектуальная миграция.

Omel’chenko V.V. Social mechanism of scientific elite reproduction in conditions of contemporary Ukraine. – Draft.

Dissertation submitted for the candidate’s of sociological sciences degree in the specialty - 22.00.04 – special and branch sociologies – Kharkov National University named after V.N. Karazin, Kharkov, 2008.

   This dissertation is devoted to the making of the concept of the mechanism of scientific elite reproduction in conditions of contemporary Ukraine, according to which, the functioning of the social subjects of reproduction (scientists, research groups, etc.) is determined by the mutually connected and mutually conditioned factors, that have objective and subjective, internal and external nature and are displayed on macro-, meso-, and microlevels of social interaction. The intellectual migration is considered as a central factor of the macrolevel, while for the mesolevel it is an institute of higher education, and for the microlevel it is a transformation of value orientations, including the socio-professional ambitions, of students.
   In this work the term of scientific elite has undergone further theoretical interpretation on the basis of integration of value-normative, status-functional, stratification and meritocratic approaches. Theoretical analysis of the functions of scientific elite has allowed us to divide the latter into those that are realized at the societal scale, as well as those that are realized inside of scholarly community; into real and potential. Application of comparative approach allowed to achieve further division of terms and phenomena of scientific elite and intellectual elite, to clarify their common and distinctive indicators. The definitions of the categories of “reproduction of scientific elite” and “social mechanism scientific elite reproduction” were formulated on the basis of existing knowledge of reproduction and the concept of social mechanism.
   Key words: scientific elite, scientific pre-elite, reproduction of scientific elite, social mechanism of elite reproduction, intellectual migration.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Соціальний механізм відтворення наукової еліти в умовах сучасної України

 
< Попередня   Наступна >

Скачати повний текст дисертації


Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.

Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!