| Соціокультурні чинники ефективності соціальної комунікації |
|
Анотації Чудовська-Кандиба І.А. Соціокультурні чинники ефективності соціальної комунікації – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.06. – соціологія культури, науки та освіти. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001. В дисертаційному дослідженні на основі існуючих в соціологічній науці основних підходів розглянуто соціальну комунікацію в контексті її ефективності. Де ефективність представлена як на мікрорівні, через розкриття прагматичного характеру, через можливості побудови соціальних показників, так і на макрорівні як одна із цінностей культури, що поряд з іншими існуючим чинниками забезпечує певні еволюційні перетворення в культурі і безпосередньо в соціальній комунікації. Перетворення, які мають відношення до соціальної комунікації – це перш за все поява нових форм, що презентують та зміщують акцент на нові критерії – цінності. Ефективність соціальної комунікації розглядалась, як відповідність між об’єктивно існуючими типами, формами і засобами соціальної комунікації та реальними комунікативними потребами зі сторони суб’єктів (мікросистем). Комплексно представлено соціокультурні чинники (культурова компетенція, соціальні стереотипи, соціальний статус, установки, стиль життя), які впливають на творення контексту соціальної комунікації і відповідно на можливості досягнення її ефективності. Чудовская–Кандиба И.А. Социокультурные факторы эффективности социальной коммуникации – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.06 – социология культуры, науки и образования. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001. В данном диссертационном исследовании рассмотрено комплексно социальную коммуникацию под социологическим углом зрения. Учитывая сложившуюся полипарадигмальную методологическую ситуацию в социологии была сделана попытка анализа социальной коммуникации з позиций различных социологических направлений. Поэтому социальная коммуникация рассматривалась в структурно-функциональной, конфликтологической, интеракционистской, феноменологической, этнометодологиской перспективах. В исследовании учитывались разработки представителей понимающей социологии, например, концепция Г.Зиммеля. Его осмысление “коммуникации для коммуникации”, которая нашла свое дальнейшее рассмотрение в “Теории коммуникативного действия” Ю.Хабермаса. Были показаны возможности и ограничения, связанные с использованием указаных парадигм в процессе анализа социальной коммуникации. Социльная коммуникация – это не всегда только рационально представленые социальные действия, а имеют место и социальные действия иррационального характера. Идея о рациональном компоненте представлена в концепции социального действия М.Вебера, а радикально противоположный подход в концепции В.Парето. Рассматривались оба указаных подхода при анализе коммуникативного действия. Если рациональный компонент социальной коммуникации может буть определенным образом взят во внимание и эмпирически фиксирован, то иррациональный пока что лишь только описан в своих потенциальных проявлениях. Рассматривая указаную перспективу можна более детально и глубже посмотреть на социальную коммуникацию в ее рациональной и иррациональной презентации. Особенно важно это тогда, когда речь идет об эффективности социальной коммуникации. Chudowska–Kandyba I.A. Social–cultural factors of social communication efficiency. – Manuskript. Diisertation for a Candidate of Sociology Science Degree. Specialised field 22.00.06 – Sociology of culture, science and education. – Kyiv Taras Shevchenko University. Kyiv , 2001. The subject of present dissertation research, which is based on approaches which exist in sociology, is efficiency of social communication. Efficiency is considered at both micro-level through showing of pragmatic nature and possibility to work out sociological indices and macro – level as one of cultural values which along with other existing factors ensures evolutional changes in culture and social communication. Changes with respect to social communication, first of all appearance of new forms which present and displace accents to new criterions, are these values. Efficiency of social communication was considered as compliance between objective types, forms and means of social communication and real communicative needs of individuals (microsystems). Socio-cultural factors, influencing a formation of social communication context and accordingly available opportunities for its efficiency, were presented comprehensively (cultural competence, social stereotypes, social status, attitudes, life-style). |
| < Попередня | Наступна > |
|---|
Скачати повний текст дисертації
Всі права на опубліковані матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення.
Автореферати українських дисертацій. Скачай безкоштовно!