Анотації 

Мельник І.А. Міжнаціональні відносини в період розпаду СРСР. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.02. — політичні інститути та процеси. — Львівський національний університет ім. Івана Франка. — Львів, 2007.

   Дисертація є першим в українській науці дослідженням, в якому на концептуальному рівні теоретично узагальнено наукову проблему вивчення міжнаціональних відносин в СРСР у період його розпаду на незалежні держави. Здійснено об’єктивний системний аналіз динаміки їх розвитку. Виявлено та досліджено основні причини, що обумовили загострення внутрішніх суперечностей у СРСР. На основі значного наукового і фактологічного матеріалу охарактеризовано особливості радянської федерації, доведено, що підміна федералістичних засад побудови Союзу РСР як багатонаціональної держави централістичним унітаризмом призвела до кризи обраної моделі, загострення суперечності між теоретичними підходами і реальним суспільним становищем, між союзним центром і союзними республіками. Визначено критерії вичерпаності радянської моделі федералізму: компартійна монополія при декларуванні національно-територіального принципу побудови СРСР, формальне визнання права на самовизначення, посилення унітаризму як тенденція; винятковість реального становища РРФСР і російської нації, форсоване формування нової історичної спільноти на російській основі — радянського народу, узурпація панівного становища серед країн-союзниць.
   Подолання цих проблем вимагало комплексного підходу до національного питання, в якому найтісніше переплелися економічні, соціальні, політичні, культурні, психологічні та історичні фактори. Однак політичне керівництво, перед яким постала необхідність вибору майбутнього розвитку держави, виявилося неспроможним розв’язати його традиційними методами. Пошуки моделі різноваріантності міжнаціональних взаємин на федеративних чи конфедеративних засадах зіткнулися з протидією партійно-радянського апарату, який намагався законсервувати неросійські народи на застиглому рівні.
   Основний висновок дисертації полягає в тому, що розпад Союзу РСР був зумовлений особливостями його створення і став наслідком закономірної боротьби суперечностей, закладених у самій природі радянської державності, а не випадковим збігом обставин. Це положення ґрунтується на аналізі радянської дійсності та узагальненні результатів наукових пошуків, зокрема досліджень і друкованих праць, вітчизняних учених, які започаткували теоретико-методологічні засади аналізу міжнаціональних відносин у період розпаду СРСР. Водночас автор полемізує з твердженнями тих учених на пострадянському просторі, які намагаються трактувати цей природний процес як розвал і звинувачувати у припиненні існування СРСР зарубіжні спецслужби та деяких компартійних і державних діячів. З дослідження випливає, що союзний центр не мав адекватних механізмів для запобігання міжнаціональним суперечностям, які переросли в конфлікти і врешті призвели до припинення існування СРСР, трансформації його у Співдружність Незалежних Держав (СНД).
   Ключові слова: нація, суверенітет, право на самовизначення, міжнаціональні відносини, федералізм, унітаризм, національний та класовий інтерес, національна політика, національні фронти, інтерфронти, конституційні проекти, розпад багатонаціональної держави.

Мельник И.А. Межнациональные отношения в период распада СССР. — Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора политических наук по специальности 23.00.02. — политические институты и процессы. — Львовский национальный университет им. Ивана Франко. — Львов, 2007.

   В диссертации впервые в украинской политической науке разработано и реализовано концепцию комплексного анализа динамики развития межнациональных отношений в период распада СССР, сущность которой состоит в определении и систематизации принципов, тенденций, критериев, границ исчерпанности существующей модели советского федерализма, комплекса противоречий, который способствовал распаду мировой сверхдержавы, и социально-политические и правовые последствия этого процесса. Автор определил и системно исследовал главные причины обострения внутренних противоречий, повлиявших на распад СССР. Среди них — кризис в социально-экономической сфере страны и невозможность его преодоления в интересах союзных республик традиционными компартийными методами; конфронтационная позиция партийно-государственного руководства; падение авторитета КПСС и усиление влияния национально-патриотических сил в союзных республиках; игнорирование партийным и государственным руководством СССР новых процессов в национальной сфере; ликвидация партийной монополии в СМИ и разоблачение антинародной политики КПСС; противоречия между союзным и российским руководствами по вопросам реформирования СССР.
   Комплексный анализ межнациональных отношений в СССР на государственно-правовом уровне охватывает отношения разных масштабов: между союзным центром и союзными республиками; между союзными республиками и автономными национальными образованиями на их территориях; между союзными республиками и автономными образованиями и национальными группами, не имеющими государственных форм, что опровергает официальный тезис об их равноправии и разрешении национального вопроса в многонациональном государстве.
   Обоснованы также критерии исчерпанности советской модели федерализма: компартийная монополия при декларации национально-территориального принципа построения СССР, формальное признание права на самоопределение, усиление унитаризма как тенденции, исключительность реального положення РСФСР и русской нации, форсированное формирование новой исторической общности на русской основе — советского народа, узурпация господствующего положения среди стран-союзниц.
   Преодоление этих проблем, подчеркивается в диссертации, требовало комплексного подхода к национальному вопросу, в котором наиболее тесно переплелись экономические, социальные, политические, культурные, психологические и исторические факторы. Однако политическое руководство, перед которым возникла необходимость выбора будущего развития страны, оказалось неспособным разрешить его традиционными методами. Поиски модели многовариантности межнациональных отношений на федеративных или конфедеративных началах натолкнулись на противодействие партийно-советского аппарата, стремившегося законсервировать нерусские народы на застывшем уровне.
   Главный вывод диссертации состоит в том, что распад Союза ССР был обусловлен особенностями его создания и советской государственностью, а не случайным стечением обстоятельств. Это положение базируется на анализе советской действительности и обобщении научных поисков, в частности исследований и печатных трудов отечественных ученых, которые положили начало теоретико-методологическим основам анализа межнациональных отношений в период распада СССР. Вместе с тем автор полемизирует с утверждениями некоторых исследователей на постсоветском пространстве, стремящихся объяснить этот природный процесс как развал и обвиняющих в прекращении существования СССР зарубежные спецслужбы, некоторых компартийных и государственных деятелей. Исследование показало, что союзный центр не имел адекватных механизмов для предотвращения межнациональных противоречий, которые переросли в конфликты и, наконец, привели к прекращению существования СРСР, трансформации его в Содружество Независимых Государств (СНГ).
   Кроме того, в диссертации предложено авторское определение нации, выяснена важность критического анализа межнациональных отношений в СССР для определения и уточнения основных приоритетов современной политической жизни в Украине при разработке государственной стратегии межнациональных отношений при условиях утверждения гражданского общества.
   Ключевые слова: нация, суверенитет, право на самоопределение, межнациональные отношения, федерализм, унитаризм, национальный и классовый интерес, национальная политика, национальные фронты, интерфронты, конституционные проекты, распад многонационального государства.

Melnyk I. International relations in the period of the USSR’s disintegration. Manuscript.

The thesis for the inception of doctorate of the political science by the speciality 23.00.02. — political institutions and processes. — Lviv National University named after Ivan Franko.Lviv, 2007.

   The thesis is the first research in which on the conceptual level is stated the system generalization of the scientific problem of investigation the international relations in the USSR in the period of its disintegration on independent states. The analysis of the dynamics of its development was made, the principles, tendancies which favoured the stress of internal contradictions in the country were investigated. Based on great scientific and factological material it is proved that changing of the federal grounds of the USSR’s structure as multinational state to centralised unitarianism caused the crisis of the chosen model; stress of contradictions between theoretical mode and real social condition; between the union centre and the union repablics. The criterion of the comprehensivity of this model of federalism is determined. The overcoming of these problems demanded the complex mode to the national question in which the economical, social, political, cultural, psychological and historical factors intertwined very intimately. However the political leadership, before the necessity of choosing the future development of the state arised, were unable to solve it with traditional method. The search of the different variants of models of the international relations on the federal-confederal grounds clashed with the counteraction of the partial-machinery.
   The main conclusion of the thesis lie in, that disintegration of the USSR was programmed by the nature of its creation. The traditional thesis that Soviet Union reached full, final and irrevocable solution of national question was only a declaration. The analysis showed that the union centre didn’t have the adequate mechanisms to prevent international contradictions which overgrowed to the conflicts and finally led to the cessation of the USSR’s existence, its transformation into the Community of the Independent States.
   Key words: nation, sovereignity, the right for self-recognition, international relations, federalism, unitarianism, national and class interests, national policy, national fronts, interfronts, constitutional projects, the disintegration of multinational state.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Міжнаціональні відносини в період розпаду СРСР