Анотації 

Богатирець В.В. „Канадська багатокультурність: політичний досвід і суспільна практика (національний і глобальний виміри)”. – Рукопис (216 стор.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2007.

   У дисертації вперше в українській політичній науці здійснено комплексний аналіз формування та здійснення політики багатокультурності у Канаді, її політичного досвіду та суспільної практики (у національному та глобальному вимірах). Систематизовано основні підходи до явища багатокультурності, її закономірностей та практичних завдань. Проаналізовано основні етапи формування концепту багатокультурності, його характерних рис та варіативності у Канаді. Визначено головні чинники, що вплинули на еволюцію канадської політики багатокультурності, обґрунтовано визначальний вплив квебекської проблеми на процес формування політики держави. Висвітлено незаперечно позитивні сторони канадської національної ідеї „єдності у розмаїтті”, яка знаходить своє віддзеркалення в складних етнополітичних процесах об’єднаної Європи. Досліджено зростання етнокультурної „мозаїчності” та інтенсифікацію процесу „канадизації” населення і усвідомлення ним своєї етнокультурної єдності у сучасних умовах глобалізації.
   Ключові слова: багатокультурність, політика багатокультурності Канади, етнічні меншини, етнічні групи, канадська мозаїка, квебекська проблема, культурне розмаїття.

Богатырец В.В. „Мультикультурализм Канады: политический опыт и общественная практика (в национальном и глобальном измерении)”. – Рукопись (216 стр.).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 – Политические проблемы международных систем и глобального развития. – Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. – Черновцы, 2007.

   В диссертации впервые в украинской политической науке проведен комплексный анализ формирования и проведения политики мультикультурализма в Канаде, ее политический опыт и общественная практика (в национальном и глобальном измерении). Систематизированы основные подходы к концепту мультикультурализма, его закономерностей и практических целей. Проанализированы основные этапы формирования понятия мультикультурализма, его характерных черт и вариативности в Канаде. Определены основные факторы, повлиявшие на эволюцию канадской политики мультикультурализма, обосновано значительное влияние квебекской проблемы на процесс формирования государственной политики Канады. На первый план выведены неоспоримо позитивные аспекты канадской национальной идеи „единства в разнообразии”, которая отображается в сложных этнополитических процессах объединенной Европы. Исследована динамика роста этнокультурной „мозаичности”, а также интенсификации процесса „канадизации” населения и осознания им своего этнокультурного единства в современных условиях глобализации.
   Ключевые слова: мультикультурализм, политика мультикультурализма Канады, этнические меньшинства, этнические группы, канадская мозаика, квебекская проблема, культурное разнообразие.

Bohatyrets V.V. Multiculturalism of Canada: Political Experience and Social Practice (National and Global Dimensions). – Manuscript, 2007.

Thesis is submitted for obtaining the degree of Candidate of Political Science in speciality 23.00.04 – Political Issues of International Systems and Global Development. Chernivtsi Yuriy Fed’kovych National University. – Chernivtsi, 2007.

   For the first time in the Ukrainian political science the thesis presents a versatile research of the Canadian Multiculturalism peculiarities in the context of the global transformational processes. It should be mentioned that Canada is the intellectual home of the notion of “multicultural citizenship”. Moreover, both theoretical and practical treatments of multiculturalism draw heavily upon the Canadian example, using the lessons derived from observing the case to infer the nature and general health of multiculturalism. However, the thesis pre-supposes that the Canada’s multicultural policy is to create a nation that emphasizes the importance and rights of cultural groups; united by a common creation of an office of multiculturalism in 1971.
   Noteworthy, to understand the genesis of Canada’s policy of multiculturalism, one need appreciate that the politics of Canada has been marked by deep-rooted conflict between the nation’s English and French populations. Ultimately, it is the ardent desire of Quebecois to maintain their distinct cultural identity, and the reluctance of the nation’s Anglophone elite to engage in cultural jingoism for fear of endangering national unity, that precludes the development of a meaningful and common identity for the nation. Needless to say, Trudeau confronted almost insurmountable political obstacles to the successful completion of the commission’s mission: The political violence had hardened Anglophone opposition to the accommodation of French cultural demands, while a cultural policy that did not take notice of those demands was likely to escalate the violence, and precipitate the fracture of the nation. Eventually, the Trudeau administration needed to chart a path that would secure some measure of cultural autonomy for Quebec, while simultaneously reasserting the basic equality of all Canadians. The ingenious answer to this policy puzzle was official multiculturalism. Through its official proclamation, Trudeau was able to implement the linguistic recommendations of the Royal Commission (which irreversibly established Canada as a bilingual nation), while recasting the role of ethnic culture in Canadian politics. In asserting that a defining feature of the Canadian identity (one that was worthy of government support and protection) would be the celebration and preservation of all cultures.
   Canada has managed its increasing diversity and maintained unity by balancing rights and responsibilities in citizenship, and individual and collective rights in its Constitution. However, the global forces of change that influence all countries affect Canada too. The diversity of the Canadian populace is increasing faster than at any time in its history. Canada is affected by the evolution towards “one market, one world” as increased international trade makes the globe smaller and its peoples more interconnected and interdependent.
   The ethnic and cultural diversity of Canada’s population is a major advantage of globalization processes. It should be emphasized that, the Canadian Government is working with provincial and territorial governments, the private and voluntary sectors and individual Canadians to help strengthen institutions, build safer and more supportive communities and reinforce shared values. Canada is enhancing its multiculturalism programming, expanding its anti-racism activities and strengthening its support for other minority groups such as persons with disabilities to help more individual Canadians overcome barriers to their full participation in society. In the context of globalization, multiculturalism and world community it should be stressed that these processes accentuate the long-existing phenomenon of structural racism, generating increasingly harsh policies and attitudes in the wealthier countries towards migrants and the creation of stronger barriers to most forms of migration. Community development, aware of values of social justice is in charge of building bridges between communities and supporting the goals of multiculturalism, while combating racism – essential part of globalization, at local, national and international levels.
   The key words: multiculturalism, Canada’s policy of multiculturalism, ethnic minorities, Canadian mosaic, Quebec problem, ethnic and cultural diversity.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Канадська багатокультурність: політичний досвід і суспільна практика (національний і глобальний виміри)