Анотації 

Федченко Євген Миколайович. Близькосхідна політика Ізраїлю в контексті стратегії розвитку ізраїльського суспільства.—Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку.— Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2003.

   Дисертацію присвячено розгляду процесу та умов становлення і розвитку регіональної політики Ізраїлю, в першу чергу щодо палестинців, визначенню її суть, спрямованості, теоретичних засад та основних доктрин, а також основних механізмів її реалізації як в історичній ретроспективі, так і зараз. Цей процес розглянуто в умовах постійних трансформацій як в самому Ізраїлі та на Близькому Сході, так і у контексті трансформацій у світовій системі в цілому, що перейшла від біполярного протистояння до пост-біполярного стану. Також з’ясовано характер та природу змін у сприйнятті імперативів близькосхідної політики в Ізраїлі як під впливом внутрішньо регіональних чинників (змін у вибудові стратегії розвитку ізраїльського суспільства — від заснування Держави Ізраїль на основі сіонізму як панівної ідеології – до сьогоднішнього дня), так і під впливом чинників зовнішніх. Досліджено ступінь залежності основних прерогатив ізраїльської політики щодо свого оточення від контексту та еволюції позарегіональних інтересів на Близькому Сході, зокрема американських, появи нових глобальних викликів, що постали перед людством, в т.ч. розгортання глобальної антитерористичної кампанії після 11 вересня 2001 року.
   Ключові слова: Ізраїль, Близький Схід, Палестина, сіонізм, регіональна політика, регіональний мир, безпека, ЦАХАЛ, мирний процес, тероризм, антитерористична кампанія.

Федченко Евгений Николаевич. Ближневосточная политика Израиля в контексте стратегии развития израильского общества.—Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 - Политические проблемы международных систем и глобального развития.- Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2003.

   Диссертация посвящена рассмотрения процесса и условий становления и развития региональной политики Израиля, в первую очередь относительно палестинцев, определению ее сути, направленности, теоретических основ и основных доктрин, а также основных механизмов ее реализации как в исторической ретроспективе, так и в на нынешнем этапе. Этот процесс рассмотрен в условиях постоянных трансформаций как в самом Израиле и на Ближнем Востоке, так и в контексте трансформаций в мировой системе в целом, которая перешла от условий биполярного противостояния к пост-биполярному состоянию. Также в диссертации исследуется характер и природа изменений в восприятии императивов ближневосточной политики в Израиле как под влиянием внутренне региональных факторов (изменений стратегии развития израильского общества — от основания Государства Израиль на основе сионизма как государственной идеологии – до сегодняшнего дня), так и под влиянием факторов внешних. Исследована степень зависимости основных прерогатив израильской политики относительно своего окружения от контекста и эволюции внерегиональных интересов на Ближнем Востоке, в частности американских, появления новых глобальных вызовов, которые появились перед человечеством, в т.ч. развертывание глобальной антитеррористической кампании после 11 сентября 2001 года.
   Ключевые слова: Израиль, Ближний восток, Палестина, сионизм, региональная политика, региональный мир, безопасность, ЦАХАЛ, мирный процесс, терроризм, антитеррористическая кампания.

Yevgen Fedchenko. Israel Middle East Policy in the context of development strategy of Israeli society.— Manuscript.

Thesis for a Ph.D. degree in political science by the specialty 23.00.04 - Political problems of international systems and global development.- Institute of World economy and International Relations of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003

   This thesis examines the process of emergence and development of regional policy of Israel, mainly towards Palestinians, researches it’s nature, the historical conditions, main directions, leading theoretical approaches and dominating doctrines, as well as analyses the main mechanisms of the implementation of this regional policy both through historical retrospective and through analysis of the present conditions in the region. The process of formation of regional policy imperatives in Israel is analyzed through the framework of permanent transformations in Israel, in the Middle East and in the world system in general, that changed from bipolar confrontation to monopolar world order. The author also studies the nature and mechanisms of changes in the perception of imperatives of regional policy in Israel trough the research of the influence of internal factors (changes inside Israel from the creation of State of Israel with Zionism as founding ideology to the present day) that includes the assessment of major changes in the Israeli perception of it’s need for security caused by War of Independence, Six Days War, Yom Kippur War. Starting with War of Independence Zionist leaders of new country constructed the vision of national security ideology on the basis of leading concept of Zionism which proclaimed the necessity to create Jewish unity (State of Israel) to defend Jews against common enemy (which was Arab surrounding) and after that they always see the military power as a sole instrument of state-building and this policy will dominate the political agenda of next generations of Israeli leadership who look at their neighbors only through the Iron Wall of military power. Another state-founding myths of Israel were the concept of cultural Western-style bastion in the barbaric Middle East, the superiority of Israeli values over values of their neighbors, and finally the myth of invincible army of few who struggle against many (David vs Goliath) that prescribed the IDF the central role in state- and nation-building and made it the most important institution in Israel on which the survival of state completely depended.
   One of the most important moments for Israeli relations with it’s neighbors was Six Days War which not only glorified the Army, but also created new political and geopolitical situation in the Middle East, added new territories to Israeli state and revived the idea of creating Greater Israel which now encompasses the territories of surrounding countries with the local population and newly constructed Jewish settlements as one of the most important elements of occupation and nationalistic conciseness cultivated in Israel. Other turning moments for transformation of Israeli approach to Iron Wall were Yom Kippur War and Intifada of 1987, peace process initiated by Prime Minister Rabin and culminated in Oslo Agreements under which Israel could balance first in her history the need for peace and need for security. But the rationality of the new approaches of Rabin and Peres to relations with Arabs within New Middle East concept was shared by few in Israel and the majority believed that Israel can survive as a state only if she continues to rely on military power as a main component of relations with Arabs. Death of Rabin, the outbreak of al-Aqsa Intifada and the desire of new Israeli right-wing leadership to maintain the idea of Greater Israel as a leading ideology ruined the peace process and made the hawks on the both sides the leading players. The need for security again dominates over the need for regional peace. The dissertation also analyses external factors that forced Israel to change the main prerogatives of it’s Mideast policy. Among them was American policy towards Middle East and the evolution of American interests in the region, especially after the beginning of global anti-terrorism war in the wake of terrorist attacks on September 11, 2001. Under that new conditions when the struggle against terrorists is dominating in American political agenda the interests of USA and Israel as only American permanent ally and the only Western-style political regime in the region coincide. Israel again starts positioning Palestinian leadership and it’ struggle as acts of terrorism and can receive the full support of it’s military actions against Palestinians. Under these circumstances the process of diplomatic negotiations becomes the secondary element of Israeli regional policy compared to military rhetoric and actions. But at the same time this kind of logic of the Israeli right wing ruins the US-sponsored Road map peace initiative the final aim of which among other is creation of a vital Palestinian State.
   Key words: Israel, Middle East, Palestine, Zionism, regional policy, regional peace, security, IDF, peace process, terrorism, anti-terrorism campaign.

Скачати автореферат дисертації безкоштовно (повна версія)
Близькосхідна політика Ізраїлю в контексті стратегії розвитку ізраїльського суспільства